cat, 38 - 25 января 2009 21:12

[FONT=Times][SIZE=-1] Вона раптом прокинулась посеред ночі. який жах! подібні сни ще ніколи не снились їй. Було дуже неприємне почуття, так як одежа змокла від поту і міцно прилипала до тіла. Неймовірно огидливі враження. Вчора нічого не трапилось, все було ніби добре. глянула на годинник: о-пів на четверту. Перевівши дух вона знову опустилась на ліжко. Неприємне почуття все ще не покидало її. Сьогодні останній день цього року, а попереду - нове століття. До чого ці почуття?
Може попередження про небезпеку? Але яку? Весь день у неї був вільним. Вона витратить час на похід по святковому місту і купівлю подарунків. А вночі буде щось неймовірне. Казкова вечірка у квартирі найкращої подруги, де її чекатиме він. І тоді, з ним, у колі друзів, вона забуде всі негаразди минулого року і почне нове життя. Але цей сон зовсім збив її з пантелику. Вона вже почала сумніватись, що все пройде красиво і безтурботно, як вона і мріяла. але що саме може зірватися? Вечірка? Вона відчула, що їй саме зараз потрібна чиясь підтримка. Батьки, згадавши молодість поїхали на різдвяні свята в Гагри. телефонувати комусь серед ночі і навантажувати своїми проблемами не хотілося. однак думки про таємничий і жахливий сон не покидали її. Спочатку, у ві сні, вона пребувала у якомусь палаці зі своїми друзями, а вони були героями діснеєвських мультфільмів - мікі мауси, Дональд Даки. і всі невпинно одночасно щось говорили настільки голосно, що вона була не взмозі що-небудь зрозуміти. Потім вона перенеслась у темну печеру, в якій освітлювався чорною свічкою стіл з картами, що лежали сорочками наверх. біля столу стояла Смерть. вона була в лахмітті. Її обличчя розрізнити було неможливо. Смерть постійно намагалась дотягнутись до якоїсь карти. При цьому вона жахливо кричала. Крик цей був настільки гучний і нерозбірливий, що дівчині навіть здалосья, що її слух набагато погіршився. Цей звук крику смерті найбільше нагадував крик чайки і чогось такого, що вона чула неодноразово, але ніяк не могла пригадати чого саме. протягом якогось часу Смерть тягнулась до карти, дотягувалась та неодноразово упускала її. Та їй все ж таки вдалось схопити зі столу крайню карту, яку вона перевернула і показала дівчині. дічина жахнулась: це була не звичайна карткова картинка, там був зображений портрет людини, її самої.
Дівчина схопилась та висрибнула з ліжка. Сльози душили її. Їй не вистачало повітря. Вона швидко відчинила вікно і довго стояла висунувшись, жадібно хапаючи повітря. Холод з вулиці сильно потягнув докімнати, вона відчула значне полегшення. Ще трохи постоявши вона роздивлялась спляче місто. Люди висипались перед новорічним святом. подекуди горіли ліхтарі, а на деревах палали різнокольорові гірлянди. зачинивши вікно вона пішла попити води. чому вона раптом серед цієї спокійної ночі бачить такі дива? раптом вуличну тишу перервали різні звуки. це була сирена швидкої допомоги. дівчина остовпіла. Саме цей звук нагадував крик смерті. вона відчувала, що ця людина помре, або вже померла. саме зараз вона зрозуміла, що час - це лише формальність. Знов лягти спати вона боялась. Так і просиділа на кухні до самого ранку, вдивляючись у пустоту.
День пролетів швидко. Настав час іти на вечірку. вона, вже зовсім заспокоївшись, зачиняла двері на ключ. В під"їзді було темно і тихо. Їй не хотілось покидати квартиру, якась таємна сила потягла її знов до дому. В голові промайнула думка, що вона більше сюди ніколи не повернеться. Але чому? подруга жила на сусідній вулиці. Може щось має трапитись по дорозі? поглянувши на стінку вона жахнулась - за нею стояла чиясь тінь. Але озирнувшись, дівчина зрозуміла, що то була її власна тінь, але вона стояла якось осторонь, ніби відокремившись від самої дівчини. В очах у неї помутнішало. Все забувши вона прожогом побігла до ліфту і натиснула кнопку. Двері відчинилися, і все ще нічого не бачаи вона вступила в ліфт, але чомусь занадто стрімко полетіла вниз.
Двері відчинились, але ліфт ще не встиг під"їхати, і дівчина впала у ліфтову шахту. За три секунди, що вона летіла, в думках у неї промайнуло все її життя. Життя за три секунди. У цей самий момент вона зрозуміла, що життя - це повільна смерть. приїхала швидка, робилися спроби, але душа вороття назад вже не мала.[/SIZE][/FONT]
(с)

• 
• 
•