Юля, 33 - 20 декабря 2008 23:46

[COLOR=red][SIZE=+1][I]Я хочу написати про любов, про любов особливу яка у кожної людини наче життя єдина і неповторна мабуть, любов - це коли стискається серце від ніжності! Коли земля тікає з під ніг у дні розпачу! Коли виливаєш усі свої сльози у дні розлуки! Це коли можна промовити "Мені без тебе і не дихать і не жить"
Є в коханні і будні і свята! Є дні коли я зважуюся підти з ним хоч на край світу, а є коли й імені чути його не хочу! Можливо кохання не справжнє чи я ще не зрозуміла його не pecnhskf!
Але ж це кохання як в ньому можна розчаруватися! Коли він говорить що "Я з тобою єдине неподільне ніби частинки одного цілого!" Як гірко усвідомлювати що це лише слова і не більше!
Я ще не в тому віці коли коли кохання сприймають як ковток холодної води у жахливу спеку, але ж я його сприймаю по своєму! Я вважаю що чим більше я віддаю тим більше додається! Адже не випадково у всьому безкрайньому всесвіті два наших життя так дивно сплелися! Але чому, чому безмірно кохаючи я так мало про це говорю........ я вважаю що слова тут зайві бо тут промовляє серце![/I][/SIZE][/COLOR]

• 
• 
•