Галина, 37 - 20 августа 2008 22:23

[COLOR=brown][FONT=Courier]Восени так солодко чіплятись за минуле
Раз прийшли у груди ті кого нема вже з ними ті кого не буде
Іноді так солодко бити по собі минулим
[U][B]Знаєш хтось у голові моїй прорізав дірку
Звідти кіноплівка чорно-білим по живому ріже..[/B]
[/U]
[I][U][SIZE=+2]Тепер я знаю як буває восени..
[/SIZE][/U][/I]
Скрізь жовте, сині плями позникали
Все даремно, злива, мокрі люди..
І в ніч зникають з неба плями сині,
В тумані вчора сірі башти,
Зробивши сальто листя листя вниз стрибало
іноді зненацька страшно
[I][SIZE=+2]
Тепер я знаю як буває восени[/SIZE][/I]

Далі все мовчало довго, трохи змерзла,
Був ранок сивий, та новим асфальтом білим ішла додому
[U][B]Я та сніг не розуміли: стало що? навіщо? чому?[/B][/U]
Що питала довго вчора у мікрофонах

[I][SIZE=+2]Тепер я знаю як буває восени
Я питала, я питала, може чув хто, може ні...[/SIZE][/I]

[SIZE=-1]
*міняю все на повернення у листопад*[/SIZE][/FONT][/COLOR]

• 
• 
•