Ольга, 68 - 8 апреля 2008 21:34

ПОЕТИЧНА КОЛОНКА:
_______________________________


***
Життя мина... Лишається стерня...
А пригадалось, як в серпневім лузі
Я осідлала білого коня
На заздрість боязкій своїй подрузі.
А кінь баский - не хоче в стремена,
Вуздечку рве, аж залишає рани,
І я в сідлі, така собі, одна,
Лечу крізь вітер, через луг і трави.
Лечу галопом, наче із століть,
І відчуваю - дух перехопило.
Яка то воля - просто так летіть,
Яка то розкіш - підкорити тіло.

... І раптом кінь спинив політ оцей,
І миттю різко став серед калюжі,
І вперше впала я у бруд лицем
На радість боязкій моїй подрузі.

... Відмився бруд. Загоїлись синці.
Життя пішло нестримно, мов по кругу...
Нема коня - одні лиш "жеребці",
Нема подруг - лиш сором за подругу.

(Наталя Баклай)

• 
• 
•