Ольга, 68 - 26 декабря 2007 19:24

ТАЇНА ТВОЄЇ ДУШІ:
------------------------------------

ОСІННЄ

Іще верба, як жінка уночі -
Напівроздягнена, з розпущеним волоссям,
Ще журавлі загублені ключі
Шукають у високім стоголоссі.
А літо уже кладку перейшло
Назустріч осені. Та й стало над рікою.
Оглянулось - було чи не було? -
І простягло до холодів долоні.
...А я до тебе лину, хоч на мить,
У літо, де русалки сміх купають...
Ти з тих, хто, відболівши, знов болить,
Ти з тих, кого усе життя чекають...
(Від Н.Б.)

• 
• 
•