Анастазія, 66 - 19 октября 2007 23:04

Лист 2. (нарешті закінчений) Мій переклад за мотивами книги К.С.Луіс, Листи Пустодзвона
C.S. Lewis, The Screwtape Letters
Дорогий Короїде!
Мене дуже втішило те, що Ти розказав мені про відносини Пацієнта з його мамою. Але Ти мусиш робити тиск з свого боку, бо Ворог не дрімає. Він починає працювати зсередини, поступово змінюючи поведінку Пацієнта відповідно до нових стандартів і може в кожній хвилині може дійти черга його поведінки щодо старої. Ти мусиш бути першим, бо буде запізно. Будь в тісному контакті з нашим колегою Масненьким, який відповідальний за мамочку і разом укріпляйте в тому домі старі добрі привички взаємних претензій і роздратування. Тут пригодяться наступні методи:

1.Тримай його думки на внутрішньому житті. Він думає, що його навернення це щось всередині нього і вся його увага звернена на власні відчуття, чи правильніше на дуже перебільшену їхню версію.Це якраз те, що Ти і повинен дозволяти йому бачити. Всіляко заохочуй його в цьому. Відволікай його думку від найелементарніших щоденних обовязків, спрямовуючи до вийнятково духовних. Загострюй найбільш поширені риси людського характеру – страх перед дійсністю і занедбання найпростіших справ. Мусиш довести його до стану, коли він годинами буде проводити іспит власної совісті, не бачачи очевидних фактів, що ясні кожному, хто живе чи працює разом з ним.

2. Поза всякими сумнівами, неможливо перешкодити його молитвам про маму, але наша справа спрямувати їх в нешкідливе русло. Вони повинні бути завжди дуже "духовні" і спрямовані на турботу про стан її душі і ніколи про її ревматизм. Це дасть Тобі дві переваги. По-перше, його увага буде спрямована на її гріхи, якими, під Твоїм вмілим скеруванням, він буде вважати все, щоб вона не зробила, що йому невигідно чи викликає роздратування. Це допоможе натирати сіллю старі рани навіть коли він стоїть навколішках. Це зовсім не важко і буде Тебе навіть гарно розважати. По-друге, оскільки його уявлення про стан її душі часто помилкові, то в деякій степені він буде молитися про уявну особу, і Твоє завдання, день за днем, робити цю уявну особу менш і менш подібною до його справжньої матері. З часом цей розрив буде настільки великим, що ніякі думки чи почуття з його молитв про уявну маму не будуть мати нічого спільного з тим, як він відноситься до справжньої. Нераз я тримав моїх власних пацієнтів так міцно в руках, що вони могли швидко, як оком моргнути, переходити від пристрастної молитви про спасіння душі сина чи жінки до сварки і навіть побиття реальних сина чи жінки, і то без всяких докорів сумління.

3. Коли двоє людей живуть довший час разом, то завжди буває, що кожен з них має специфічний вираз лиця чи тон голосу, що страшно дратує другу сторону. Працюй над тим. Постійно привертай увагу Пацієнта на примружене око і затиснуті уста його матері, що він незлюбив ще з дитинства, і хай він частіше думає про те, як це його нервує. І дозволяй йому припускати, що вона розуміє, як цим вона виводить його з рівноваги і навіть робить це спеціально, щоб постійно дратувати його, і, якщо Ти будеш добре справлятися з своєю роботою, він навіть не запідозрить безглуздя своїх припущень. І, звичайно, не дозволяй йому навіть подумати про те, що він теж має тон голосу чи вираз лиця, що подібно дратує маму. Оскільки він не може бачити себе збоку, це значно упрощує справу.

4.В цивілізованому світі в домашніх сварках злість часто проявляється в словах, що виглядають досить невинно, якщо їх написати (самі слова не є образливі). Але тон і сила голосу, або час, коли вони сказані, часто бувають, як ляпас в лице. Щоб підтримувати цю гру, Ти і наш колега Масненький, що працює з старою, мусите зрозуміти подвійну мораль цих двох дураків. Твій Пацієнт вимагає, щоб усе, сказане ним, оцінювалося тільки в прямому значенні сказаних слів, але тут же всьому, сказаному мамою, дає надчутливу інтерпретацію щодо тону голосу і виразу лиця та ще щодо підозрюваних намірів. Вона повинна бути заохочувана робити те саме. Після кожної сутички кожне з них залишиться переконаним (або майже переконаним) щодо власної невинності. Ти знаєш , як це звучить: " Я тільки спитав, коли буде вечеря, а вона зразу почала кричати!" Тут Пацієнт, зі скромності, звичайно, недоговорив, що він мав сходити на базар і купити продуктів, які його мамі тяжко носити та ще в таку погоду, але не зробив цього. І коли він перед своїми приятелями повторить ту фразу про вечерю, шукаючи в них підтримки в складній домашній ситуації, то тільки отримає у відповідь співчуття і пораду нести свій хрест. Ну і враження в них про його маму буде, як про виживаючу з розуму стару мегеру, та що робити, треба терпіти. Га-га, бачиш, дорогий Короїдику, як просто і весело можна забавлятись!

А ще, напиши мені про релігійну позицію старої. Чи вона часом не заздрить цьому свіжонаверненню свого сина? Чи не вважає, що це мало би статися вже давно, бо вона його вчила від дитинства (і нічого з того, як ми знаємо), а тепер він вважає це заслугою зустрічі з новими, дуже духовно зрілими людьми? Чи не відчуває вона, що він робить забагато хвиль навколо свого навернення? Памятаєш Старшого брата з Притчі про Блудного сина з Книги нашого Ворога?!


Твій люблячий дядько
Пустодзвін

• 
• 
•