Анастазія, 66 - 22 сентября 2007 08:10

Аж не віриться, що завтра буде 13 років, як я познайомилась з своїм чоловіком! Тоді я була на заробітках в Польщі, працювала по 12-16 годин на швейній фабриці. А він приїхав (з дуже далека) в гості до родини. По волі випадку (хоч який там випадок !) його кузенка працювала зі мною на тій же фабриці. Ну і познайомила нас.

Здавалось би, не могло би бути більш далеких від себе людей, ніж ми. Він, успішний інженер з престижної країни, і я, хоч теж інженер в минулому, тепер худа заробітчанка, в чужій країні, з напівголодними дітьми-підлітками в Україні, що чекають на ті тяжко зароблені злоті, і що навіть любимих в ті часи бананів не могла собі дозволити. Єдине, що було спільне, - ми обоє були розлучені і єдиною тоді мовою спілкування була його напівзабута українська. Але була ще одна річ, спільна для обох - ми обоє дійсно шукали "Божого царства і Його праведности", як пише Біблія. Шукали, в міру своїх сил і можливостей, але по-справжньому, в малому і великому. Для більшої іронії, ми були різних, хоч християнських релігій, кожна з яких вважала себе єдино правильною. Спасло нас те, що найважнішим був Бог. І ще були його добрі, розумні і веселі голубі очі, з ним було легко і просто. Він був перший мужчина в моїм житті, який не брехав і не забріхувався. Коли я тим вголос захоплювалась, то він дуже дивувався, ніби, а як інакше! Дійсно, а як ще можна інакше?! Ну а про мене він потім казав, що хоч я виглядала змучена, але не було рабської приреченості, а був блиск в очах і впевненість, що на його думку свідчило про духовну силу, ну і подобалось.

Щоб скоротити довгу історію, через 6 місяців і багато різних перешкод, ми одружилися. Ніколи не сподівалася, що хоч "на старість" буду щасливою. І зможу купити бананів, скільки схочу:) !!!

А все почалося з рядків Бібілїї, які ми разом читали, сидячи на сходах Вавельського замку в Кракові: "Краще двом, ніж одному, бо мають хорошу заплату за труд свій, і якби вони впали, підійме одне свого друга!...Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному? А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, - і нитка потрійна не скоро пірветься!" Це з Книги Еклезіастової, 4: 9-12. Читали, кожен з своєї Біблії і на іншій мові, та якось це не зашкодило...

Невже пройшло 13 років, невже то було не вчора?

• 
• 
•